Енергобезпечне місто: що реально працює на практиці?

“Місто Житомир дбає про енергобезпеку своїх мешканців і готовий до подальшого розвитку,” – такий мій висновок після робочого візиту, за організацію якого щиро дякуємо Посольству Федеративної Республіки Німеччина та ГО «Екоклуб».

Досвід Житомира ми врахуємо у реалізації проєкту «Екофортеця», ініційований ГО «Всеукраїнська Агенція Інвестицій та Сталого Розвитку». Хочете знати чому? За підсумками особистого спілкування з командою міської ради, яка успішно втілює енергетичні проєкти для міста, я занотувала дещо цікаве.

  1. Місто відмовилося від проєктів малих котелень для окремих обʼєктів. Ефективніше та екологічно чистіше впроваджувати більш потужні енерго обʼєкти, наприклад для районів міста – ТЕЦ на біопаливі та газопоршневі когенераційні установки (КГУ). Так зʼявляються окремі мікромережі, які планується розвивати у подальшому і навіть розглядати можливість обʼєднання у малу систему розподілу.
  2. Такі рішення враховують не лише безпековий критерій. Місто рахує собівартість енергогенерації за різними моделями. Тут запевняють, що це справді може мати економічну привабливість.
  3. Для проєктів застосовують різні джерела фінансування. Переважно це зовнішнє фінансування (гранти, кредити тощо), 20-30% припадає на бюджет міста.
  4. Перевага надається проєктам відновлювальної енергетики (ВДЕ) та енергоефективності. Сонячна енергетика, біопаливо, можливо у майбутньому і вітер. Хоча, як тут зізнаються, у цій місцевості порівняно невисокий вітровий потенціал. Можливо будуть розглядати проєкти використання б/в обладнання для вітростанцій. В цілому ж місту потрібно до 100 МВт електричної потужності, 40% з яких вже збудовані. Енергетична команда міста вірить, що цілком можливо забезпечувати всі потреби потужностями 100% з ВДЕ.
  5. То хто ж у цій команді? Близько 200 людей, обʼєднаних спільною метою – роботою на результат міста. Серед них енергоменеджери, управлінці, керівники проєктів, фахівці багатьох структурних підрозділів та інші. Функціонує відділ енергоефективності, відповідальний за комунікацію та менторську підтримку місцевих фахівців, які відповідають за локальні енергетичні питання у кожному закладі чи установі. Так забезпечується енергомоніторинг та постійне навчання спеціалістів.
  6. Багато відомо про енергетичні успіхи Житомира за результатами роботи команди міста. Про один із них я особисто раніше не знала. Житомир свого часу першим у Європі втілив перехід до LED-освітлення на 100%.
  7. Водночас є й такі питання, що потребують доопрацювання. Існує проблема недофінансування тарифів. Понад 40 млн євро (кредит) місто покрило дефіцит через низькі тарифи на воду. Є питання і до різниці в тарифах на тепло. При цьому за рахунок втілення комплексу відповідних заходів і проєктів енерговитрати зменшилися вдвічі. Економічно обґрунтований тариф порахували на рівні 2300 грн/Гкал. Не така й велика різниця порівняно з існуючим тарифом – 1800 грн/Гкал. Тож навіть у разі перегляду тарифу на тепло, підвищення не буде вже й таким суттєвим.
  8. В той же час питання підвищення тарифів, навіть за умов переходу на сучасні і «зелені» технології, залишаються чутливими для споживачів міста, насамперед побутових. Більшість не цікавляться енергополітикою міста, яка по суті є зразковою для багатьох українських громад. Їх цікавить стабільність надання базових послуг, як за ціною, так і якістю. Тому популяризація ВДЕ технологій та інших сучасних рішень, наприклад, СЕС для ОСББ, не дає ефекту переконливості у перевагах їх застосування серед населення. З бізнесом у просуванні і розумінні цих питань кращі результати.
  9. На моє запитання, чи готові ділитися досвідом з іншими містами, отримала неоднозначну відповідь. З одного боку, це довгий шлях кропіткої роботи у вісім років, з власними зусиллями, поразками та успіхами.
    Тож швидко зібрати і передати отримані знання і навички буде не просто. До того ж, купа основної роботи, яку ніхто не відміняв, не дозволить одночасно працювати з розробкою комплексних навчальних програм чи звичайним роздаванням практичних порад. З іншого боку, є усвідомлення про неминучий запит на поширення практик та збільшення кількості енергобезпечних міст в Україні.
  10. У Житомирі не гудуть генератори. Але це не точно… Принаймні я жодного не чула. На відміну від «тихого» центру столиці, де мене зустріли монотонно дратівливі, вже такі знайомі звуки «смердючих децибел».

Тож доречно жартувати:
«Хочеш світлої і теплої зими? Їдь до Житомира!»

Щиро,
Юлія Усенко,
Голова ГО “Всеукраїнська Агенція Інвестицій та Сталого розвитку”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *