Енергетична криза в Європі та її загроза в Україні посилюють тиск на інфляцію

За оприлюдненим Інфляційним звітом Національного банку України (НБУ) за жовтень 2021 року, прогнозується зростання тарифів на електричну енергію, в тому числі для населення. Нагадаємо, що розміри тарифів на електроенергію для побутових споживачів зафіксовані до кінця квітня 2022 року постановою КМУ від 11.08.2021 № 859. НБУ враховує наслідки енергетичної кризи, яка безпосередньо впливатиме на економічне зростання української економіки.

З Інфляційного звіту НБУ за жовтень 2021 р.:

Прогнози щодо цін на електроенергію та газ для населення у найближчі періоди:
“Адміністративна інфляція залишатиметься високою, незважаючи на обмежений вплив від подорожчання енергоносіїв у світі наприкінці 2021 року.
…Тарифи на електроенергію зростатимуть високими темпами (20–25% на рік) через необхідність приведення до економічно обґрунтованого рівня та усунення дисбалансів у енергосекторі.
Утім, зростання адміністративної інфляції поступово сповільнюватиметься завдяки енергетичній складовій. Зокрема очікується, що ринкові ціни на газ після сплеску наприкінці поточного року скоригуються влітку 2022 року. Тому в наступному опалювальному сезоні тарифи на газ для населення підвищаться неістотно, навіть з урахуванням їх приведення до імпортного паритету, а в 2023 році – не зміняться. Це також сприятиме сповільненню зростання тарифів на централізоване опалення та гарячу воду. За рахунок високої бази порівняння цей фактор зумовить уповільнення інфляції нижче цілі всередині 2023 року.”

Про державні та гарантовані державою борги:
“До кінця 2021 року державний та гарантований державою борг дещо збільшиться порівняно з кінцем ІІІ кварталу. Це стане наслідком розширення бюджетного дефіциту. Також додатковими факторами можуть стати випуск ОВДП з метою капіталізації ПАТ “Українська фінансова житлова компанія”, надання державних гарантій та погашення заборгованості перед виробниками електроенергії з ВДЕ. Завдяки зростанню економіки та скороченню дефіциту бюджету державний та гарантований державою борг коливатиметься близько рівня 50% ВВП у середньостроковій перспективі. Такий рівень боргового навантаження виглядає прийнятним для України і навіть залишає простір для фіскального стимулювання економіки в разі погіршення загальної економічної ситуації в країні.”

Про споживчу інфляцію:
“Прямий ефект на споживчі ціни буде обмежений завдяки дії річних контрактів з фіксованою ціною на газ і незмінним тарифам на електроенергію, опалення та гарячу воду для населення. Зростання вартості газу, що позначиться також на інших енергоресурсах, у тому числі електроенергії для непобутових споживачів, підвищуватиме собівартість багатьох товарів (зокрема, олії, цукру, молочних продуктів) та послуг, особливо в опалювальний період.”

Про вплив підвищення цін енергоносіїв на економічне зростання:
“Рекордні ціни на природний газ зумовлюватимуть скорочення обсягів випуску продукції, або зниження фінансових результатів внаслідок підвищення собівартості виробництва, і відповідно нижчі витрати на інвестиції та заробітні плати. Такі високі ціни негативно позначаться насамперед на хімічній промисловості, а також на таких газоємних галузях як виробництво скла, плитки, вогнетривких виробів. Крім того, це спричинить необхідність додаткового імпорту добрив. Також економічне зростання стримуватимуть вторинні ефекти від підвищення ціни палива та інших енергоресурсів. Критично низькі запаси вугілля призведуть до стрімкого нарощування його імпорту. Загальний від’ємний вплив “енергетичної кризи” на ВВП у 2021 році оцінено в 0.1 в.п., утім основний ефект розміром 0.4 в.п. проявлятиметься вже у наступному році.З урахуванням карантинних обмежень, підвищення цін на енергоресурси та повільнішого, ніж раніше очікувалося, відновлення у першому півріччі, НБУ погіршив прогноз зростання економіки України у 2021 році з 3.8% до 3.1%. Несприятлива ситуація на ринку енергоносіїв разом із наслідками логістичних проблем у світі обмежуватимуть випуск української промисловості та стримуватимуть темпи відновлення економіки і в наступному році. З огляду на це НБУ переглянув прогноз зростання ВВП у 2022 році з 4% до 3.8%. У 2023 році економіка зросте на 4%.”

Джерело: Презентація до Інфляційного звіту, жовтень 2021 року, НБУ

Повний звіт можна завантажити на сайті НБУ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *