Частина перша. Вступ та коротко про німецький досвід
Другий рік поспіль я проживаю з головною тезою “Люди важливі“. Напевно тому й приходять до мене нові проєкти, які пов’язані з темою пошуку та підготовки фахівців, які нам потрібні для відбудови. Так само приєдналася до планування і власне проведення дискусії щодо системи енергетичних консультантів в Україні в межах конференції “Ефективні рішення для відбудови енергетичного сектору”.
“Юлю, в Німеччині працює система енергетичних консультантів, яка допомагає знаходити та готувати фахівців для модернізації будівель з метою приведення їх до стандартів кліматичнної нейтральності відповідно до політики енергопереходу”, – щось близьке до цього повідомив мені Костя (Костянтин Криницький, керівник відділу енергетики ГО “Екодія”), коли ми вперше спілкувалися на тему фахівців для відбудови громад в контексті місцевої енергетики.
“Ну ок“, – подумала я. І сама до себе промовила думками: “Ох і складно буде піднімати публічно це питання, не розуміючи, з якого боку до нього підійти: хто тут має бути задіяний, де брати на це ресурси? Чому тільки будівлі? Та й взагалі, а чи справді нам потрібні ті консультанти? Чим вони відрізняються від тих, хто консультує по енергоефективності чи енергоаудиту?“.
Програма вимальовувалася, коли ми почали знаходити відповіді на ці всі запитання за допомогою, зокрема, німецьких колег з Німецького енергетичного агентства dena. Вони й презентували нам свій досвід під час конференції. За що мега вдячні!
Німецька система енергетичних консультантів сьогодні налічує понад 20 тисяч кваліфікованих фахівців з енергоконсалтингу, інженерії, будівництва та архітектури, з правом надавати професійні консультації з питань енергоефективного будівництва, модернізації чи реконструкцій будівель як муніципальному сектору, так і приватним особам, а також супроводжувати федеральні програми фінансування. Система європейського зразка була запроваджена та підтримується урядом Німеччини. В такий спосіб забезепечується якісний енергетичний перехід, що поєднує енергоефективні підходи та впровадження розподілинех енергоресурсів з ВДЕ. Такі фахівці постійно навчаються, проходять перевірки з проміжною атестацією, щоб підтвердити професійний рівень знань, та звітують про нові здобуті знання й практику.
То чи потрібна нам така система, і кого доведеться вчити та куди таких фахівців задіяти в контексті відбудови?
Частина друга. З ким дискутували та до чого прийшли?
Врешті колеги з Екодії вирішили ініціювати цікаву дискусію, яка у підсумку дозволила: (1) вперше публічно висвітлити такий запит, (2) дізнатися про німецький досвід функціонування системи енергоконсультантів, (3) активно подискутувати з представниками органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, закладів освіти, досвідченими експертами та консультантами.
Конференція «Ефективні рішення для відбудови енергетичного сектору», Київ, 11.11.2024. Фото: ГО “Екодія”
На правах модераторки я сформувала до учасників та учасниць дискусії три основні запитання: (1) які можливості та перспективи створення системи енергоконсультантів в Україні? (2) які основні зауваження та рекомендації з досвіду тих, хто дискутує? (3) які ресурси потрібні для того, щоб така система з’явилася та успішно функціонувала стільки часу, скільки буде потрібно?
Основні підсумки з того, що почула у відповідь, з урахуванням власного сприйняття змісту і суті, зібрала нижче.
Перш за все спрямую до визначень і суті ініціативи:
- Енергетичний консультант – не обов’язково сертифікований енергоаудитор чи енергоменеджер. Його основна функція – надати практичну консультацію, як професійну послугу, з розробки комплексу заходів з енергоефективності та інтеграції “зелених” технологій (ВДЕ), де це є доцільним. Саме так пояснюють німецькі фахівці.
- Рекомендації Екодії щодо створення системи “енергетичних консультантів” в Україні викладені тут.
- Основні проблеми, які потребують вирішення з метою створення такої системи, невимушено увійшли до обговорення, адже вони є очевидними: (1) фінансування, (2) управління та координація;(3) сертифікація кваліфікованих фахівців як енергетичних консультантів, (4) комунікація.
Про підтримку. Якщо нам для початку можуть допомогти міжнародні партнери щодо створення та підтримки такої системи у перші роки, то в подальшому потрібно визначатися, хто з локальних інститутів здатний взяти відповідальність за подальший управлінський супровід і підтримку роботи української системи енергоконсультантів. Одразу скажу, що одне з рішень отримали від учасника дискусії з Держенергоефективності. Попередня комунікація дозволила виявити, що там готові розглядати такий проєкт і напрацьовувати робочі рішення у ширшому колі учасників. Цікаво, що пролунала рекомендація звернути увагу на досвід Хорватії щодо запровадження такої системи, яке було пов’язане також із післявоєнною відбудовою.
Потрібні навчальні програми. Постає питання, які саме за змістом та специфікою: будівлі, об’єкти, стратегічні проєкти для енергопереходу тощо? Хто збиратиме запит громад та відповідатиме за врахування їх потреб у нових програмних компонентах? Навчатимуть зовнішніх консультантів, чи місцевих фахівців, які задіяні в роботі органів місцевого самоврядування? Хто і як проводитиме верифікацію знань системно? Такі запитання потребують ширшого обговорення. Але маємо позицію профільних закладів вищої освіти про здатність успішно втілити будь-яку програму на замовлення держави чи окремих громад.
Про спеціалізацію. Одноголосно усі погодилися, що це не можуть бути консультанти виключно для будівель. Бо йдеться про відбудову, яка має комплексний підхід, що повинна охоплювати не лише окремі об’єкти, а й інженерні системи та ін. Це мають бути професійні глибинні консультації від досвідчених фахівців, які здатні підтвердити власний успішний досвід впровадження подібних проєктів чи окремих заходів. Водночас, постає питання щодо існування ринку, де консультант продаватиме послугу енергетичного консалтингу. В Німеччині це вже давно не грантова історія. За все платить споживач такої послуги.
Про існуючі особливості. Важливий коментар від громад про те, що по суті до авторського та технічного додається ще один вид нагляду – енергетичний. При цьому він може виконуватися в межах проведення заходів з технічного нагляду. Це питання можна реалізувати шляхом розширення обсягу відповідного виду нагляду, та закріпити його нормативно.
Висновок напрошується такий, що ідея винести питання системи енергоконсультантів на публічне обговорення у формат дискусії виявилася вдалою. Це актуально і потребує подальшого ширшого обговорення. Було дуже цікаво та динамічно. Дискусію можна переглянути в записі.
Від Екодії обіцяють анонсувати про подальший розвиток подій в контексті роботи над створенням системи енергоконсультантів в Україні. Слідкуйте за їх сайтом.
Мої подяки за відверті коментарі, практичні зауваження та пропозиції, дотримання регламенту усім учасникам та учасницям дискусії. Зустрінемося згодом, коли кожен буде ділитися вже успішно впровадженими проєктами з відбудови та досвідом залучення місцевих енергетичних консультантів, задіяних у новоствореній системі.
Щиро, Юлія Усенко,
співзасновниця та голова ГО “Всеукраїнська Агенція Інвестицій та Сталого Розвитку” (SDIA)