Що найбільше мені запам’яталося в межах заходу “Ukraine towards the EU: Energy and Climate Agenda” сьогодні? Ділюся тезами та власними підсумками.
1) Інновації та дослідження. Це вкрай важливо в контексті оцінки потенціалу та необхідних інвестицій, щоб забезпечити енергоперехід зокрема. Але постає питання спроможності та технічного забезпечення існуючих інститутів в Україні. Потрібно об’єднувати зусилля. В перспективі може з’явитися новий майданчик на зразок українського think tank.
2) Доступ до даних. Прогнозувати, обирати план дій та варіювати сценарії розвитку в умовах воєнного стану, коли до різних масивів даних та реєстрів обмежено у доступі, складно і неефективно. Протягом тривалого періоду (а це вже понад 1,5 роки) це вже звичний процес, що став правилом. Орієнтуючись на захист інформації заради безпеки, іноді під це правило підпадають ті дані, відкритість яких не несе загрози та одночасно може бути корисною українським бізнесам та інституціям, щоб планувати та працювати ефективніше. Тут не обійшлося і без згадки про Енергостратегію 2050, про яку усі знають, але доступ до якої офіційно мало хто отримав. Тому деякі підходи вартують/ потребують (обирайте) перегляду.
3) Роль громад. Вона також вкрай важлива. Я не дуже зрозуміла, кого і чому треба вчити, як це пролунало від спікерів сьогодні. В Україні є міста і громади, які вже вміють і знають та можуть навчити, якщо є запит. Питання в першу чергу у їх доступі до належного фінансування. І не завжди при цьому допомагають ті розширені повноваження, які їм надала децентралізація, про що також сьогодні згадувалося. Але є справді й такі, кому бракує не лише фінресурсів, але і власного досвіду. І добре, що в ході дискусії це й було озвучено: що набагато складніше, але це і є пріоритетним, – працювати з меншими громадами, особливо на прифронтових територіях чи тих, що ближче до кордону з країною-агресором. Саме малі і середні громади й міста потребують підтримки у підвищенні власної спроможності.
4) Багато енергоефективності не буває. Такий висновок впродовж заходу. Як сказав пан Оржель: “Енергоефективність має стати релігією української енергетики”. Повністю підтримую. А пізніше він додав: “Децентралізована енергетика – це про використання локальних ресурсів, що нас штовхає до енергоефективності та використання ВДЕ”. Немов заповідь для громад і не тільки, чи не так?
5) Ринки в режимі очікування. Завершення енергетичних ринкових реформ – тема болюча в умовах війни, бо це про підвищення тарифів, скасування мораторію на відключення за борги і пов’язані з цим наслідки. Водночас тривале очікування на скасування чи припинення воєнного стану означає ризик втратити існуючу інфраструктуру для електро-, тепло- та водопостачання.
6) Роль енергоменеджерів. Щоб менше та ефективніше споживати, потрібні локальні енергоменеджери, які контролюють використання енергоресурсів та знають, як усувати проблеми через дієві заходи. Це доведено вже українською практикою.
7) Хто відповідальний? Кожен повинен виконувати свою роботу на власному рівні. І ця робота кропітка, і її багато. Це не лише про законодавчий рівень та ефективну імплементацію вимог нормативно-правових актів на місцях. До цієї спільної роботи мають долучитися й інші та, нарешті, самі споживачі. Багато говорили про роль медіа сьогодні в цьому контексті. Так, їх роль важлива, як і представників громадського сектору. Але в частині освітніх процесів щодо ефективного використання енергоресурсів та політики зеленого переходу взагалі, на мою скромну думку, цю роль першочергово має виконувати уряд та відповідні органи виконавчої влади. Так само, як і в частині просування мети і суті енергореформ.Я також не можу промовчати про теплі емоції від зустрічей з колегами. З деякими не бачилися ще з ковідних часів. Тому безмежна вдячність організаторам за цей майданчик та професійне спілкування. Сьогодні проведений час в такий спосіб – це як електропостачання 24/7 для споживача, що раніше відчув наслідки блекауту. #енергограмотність#greendealUkraine#energytransitionUkraine#енергонотатки
Щиро, Юлія Усенко,
співзасновниця та голова
ГО “Всеукраїнська Агенція Інвестицій та Сталого Розвитку”