Розроблено комплексне дослідження щодо технічних та правових аспектів розвитку розподіленої генерації в Україні. Про це стало відомо під час пресконференції, присвяченої проєкту «Посилення енергетичної стійкості громад в Україні шляхом впровадження розподіленої генерації», від менеджерки проєкту Юлії Усенко, що є головою ГО “Всеукраїнська Агенція Інвестицій та Сталого Розвику” (SDIA).
Однією зі сфер, що потребує посиленої уваги під час війни, залишається енергетика. На місцевому рівні, особливо напередодні опалювального сезону, на порядку денному – енергозабезпечення споживачів на території громади. Щоб вирішувати енергетичні виклики, вже третій рік поспіль держава втілює стратегію “зеленої” трансформації, яка має на меті посилити енергетичну стійкість на місцевому рівні та країни в цілому.
Серед актуальних питань:
- Що являє собою енергетична трансформація?
- Розподілена генерація та розподілені енергетичні ресурси – яка між цими поняттями різниця?
- У чому полягають основні відмінності централізованої та децентралізованої моделей енергетичних систем?
- Які переваги розподіленої генерації, та до чого тут мікромережі?
- Що потрібно знати про основні виклики та технічні вимоги щодо інтеграції об’єктів розподілених енергетичних ресурсів до існуючих систем?
- Якими нормативними документами керуватися, щоб розвивати такі проєкти?
- Який зарубіжний досвід вартує уваги?
Відповіді на всі ці запитання консолідовані фахівцями, які досліджують та системно працюють у сфері енергетики, на сторінках дослідження «Посилення енергетичної стійкості громад в Україні шляхом впровадження розподіленої генерації». До авторського колективу увійшли: Анжеліка Слободян, Владислав Міхнич, Дмитро Стародуб, Євгенія Загуменнова-Крупович, Юлія Усенко.
Структура дослідження передбачає два основні компоненти:
- Том 1. Аналіз сучасного стану розподіленої генерації в Україні
- Том 2. Аналіз чинного законодавства та основних бар’єрів для розвитку розподіленої генерації в Україні
Більш детально ознайомитися із контекстом та змістом дослідження можна, переглянувши пресконференцію, де Юлія Усенко, як співавторка, пояснює, на що звернути увагу. Зокрема йдеться про Карту потенціалу технологій розподіленої генерації в Україні, що дозволяє визначити потенціал впровадження проєктів за запрпоонованим підходом, який полягає у застосуванні сукупності критеріїв для оцінки використання тієї чи іншої технології та ресурсу.
*Цей матеріал розроблений в межах проєкту “Посилення енергетичної стійкості громад в Україні шляхом впровадження розподіленої генерації”, розробленого за ініціативи Всеукраїнської громадської організації «Асоціація малих міст України» за підтримки проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», що виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та співфінансуванням Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO).
У підсумку, дослідження дозволило визначити 20 бар’єрів та запропонованих рішень щодо усунення виявлених перешкод з метою активізації розвитку розподіленої генерації та мікромереж в Україні. Усі вони згруповані за чотирма основними категоріями:
- Технічні бар’єри насамперед пов’язані із недостатнім розвитком мережевої інфраструктури, що стримує активний розвиток змінної (стохастичної) генерації (йдеться про вітрові та сонячні електростанції), яку необхідно балансувати в умовах дефіциту високоманеврених потужностей. Комплекс рішень для усунення технічних бар’єрів в цілому пропонує масштабну модернізацію розподільчих мереж, впровадження інтелектуальних технологій управління, розвиток систем зберігання енергії (УЗЕ) та стимулювання локалізації виробництва обладнання.
- Організаційні бар’єри спричинені, серед іншого, нестачею кваліфікованих фахівців, недостатнім інституційним розвитком на місцевому рівні для належного планування та управління енергетичними проєктами, що особливо спостерігається у невеликих громадах. Ключові рекомендації для вирішення організаційних бар’єрів загалом передбачають заходи з підготовки та перепідготовки кадрів для муніципальної енергетики, спрощення адміністративних процедур, підвищення рівня обізнаності громад та створення ефективних інформаційних платформ.
- Фінансові бар’єри обумовлені обмеженим доступом до фінансовго ресурсу в умовах воєнного стану. Запропоновані рішення для усунення фінансових бар’єрів спрямовані на подолання дефіциту відповідних ресурсів для реалізації енергетичних проєктів та страхування воєнних ризиків.
- Регуляторні бар’єри стосуються недосконалої тарифної політики, недостатніх ринкових сигналів, податкового навантаження та обтяжливих дозвільних процедур. Для покращення економічних показників проєктів розподіленої генерації та усунення регуляторних перешкод потрібні системні зміни: від перегляду тарифних політик на енергетичних ринках (йдеться про ринок електричної енергії та сферу теплопостачання) до спрощення регулювання для розвитку мікромереж та проєктів малої генерації. Регуляторна політика має сприяти появі нових моделей, привабливих для розвитку таких проєктів у громадах.
Загалом, як технічна, так і регуляторна політика має сприяти появі нових моделей, економічно привабливих для розвитку таких проєктів у громадах.
Дослідження «Посилення енергетичної стійкості громад в Україні шляхом впровадження розподіленої генерації» розроблене за ініціативи Всеукраїнської громадської організації «Асоціація малих міст України» за підтримки проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», що виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та співфінансуванням Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO).