6 жовтня у Києві відбувся Форум високого рівня “Справедлива трансформація вугільних регіонів: від планів до дій”, організаторами якого виступили ГО “Екодія”, Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива” та Germanwatch. Участь у заході взяли представники національних та місцевих органів влади, міжнародних організацій, профільних міністерств, бізнесу, наукових закладів та громадського сектору. Обговорення на форумі торкнулося трьох основних тем: розвитку економічної диверсифікації, кадрового потенціалу та енергетичного переходу шахтарських міст.

Тематичну дискусію “Як почати енергетичний перехід сьогодні?” модерувала співзасновниця та голова Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку Юлія Усенко, яка підсумувала наступне:

Форум високого рівня “Справедлива трансформація вугільних регіонів: від планів до дій”, 6 жовтня 2021 року, м. Київ
Загальні враження і деякі підсумки, які забарвлені міксом усіх тематичних дискусій Форуму:
- Усвідомлення декарбонізації енергетики в Україні присутнє у всіх: національний рівень, місцева влада, бізнес, громадськість. Сприймають це за необхідність, вимушеність чи обов’язковість – то вже інше питання. Хоча воно теж має місце в контексті стимулів і мотивацій.
- Забагато стратегій, концепцій і планів. Але замало конкретних дат та кроків. Особливо це турбує міста у вугільних регіонах, які готові діяти, чекаючи чітких відповідей на запитання «коли?» і «в який спосіб?».
- Питаннями справедливої трансформації переймаються різні відомства, але складається враження відсутності єдиного центру прийняття рішень.
- Відмова від вугілля – це те, про що в Україні багато розмов, де присутні переліки ризиків та наслідків, згадки про стратегії, концепції та плани. Але поки ще відсутні списки шахт, що закриваються, та переліки відповідних заходів, розписаних по роках. І знову – це важливо для представників місцевої влади, які чекають на ці орієнтири, маючи відповідальність за майбутнє та розвиток своїх міст і громад.
- Різні міжнародні партнери підтримують курс України на справедливу трансформацію. Забезпечують обмін досвідом, надають підтримку місцевим проєктам в напрямку енергоефективності та сталого розвитку, готові допомагати і надалі. Водночас Державна цільова програма ще рахуватиме кошти, які в цілому потрібні для справедливої трансформації вугільних регіонів до 2030 року.
- І не дивлячись на те, що багато запитань лишаються без відповідей, окремі міста і громади вмотивовані та вже розробляють проєкти, за власною ініціативою, не чекаючи додаткових стимулів. Створюється запит на нові бізнес-моделі та проєкти, щоб розпочати енергетичний перехід. А якщо міцнішає запит, то і пропозиція розширюється.