Енергія в обсягах Intersolar – про сучасне, мобільність, комфорт та доступність, інновації, безпеку. Ну й звісно, про те, що забагато сонця не буває. Німці все більше говорять про ВДЕ та окремо про водень, а також нагадують про підходи щодо «зеленого» переходу через енергетичну демократію та децентралізацію мереж. І тепер це на фоні не лише пандемії та зміни клімату, а й енергетичної кризи, яку несе російська агресія. Найвиразніша особливість масштабної виставки саме цього року, яку було неможливо не помітити кожному відвідувачу – це прапор України перед центральним входом на знак солідарності організаторів з українцями через російське вторгнення. Жодного стенду з явними ознаками російської компанії я особисто не побачила. Хоча зізнаюся, що обійти та ознайомитися з усіма 132 тис. м2 площі я не встигла. Це понад 1300 експонентів із 46 країн.
Чи варто відвідувати такі заходи українцям, діяльність яких пов’язана з енергетикою, в кого є така можливість у час війни? Переконалася особисто, що це потрібно.
Спілкуючись з представниками енергетичної сфери з різних країн, щоразу є можливість запевнити, що в Україні попри війну триває життя, намагається працювати економіка, розробляються плани про відбудову інфраструктури і т.д. Адже такі заходи відвідують і потенційні інвестори. Зараз питання залучення інвестицій для України є одним із надважливих. Тому замість залякування війною варто нагадати про налаштованість на перемогу та якнайшвидше відновлення й подальший розвиток країни після війни, із курсом на сучасну та «зелену» відбудову.
Для українського бізнесу в межах таких заходів відкриваються можливості для співпраці та просування інноваційних рішень, які ще не презентовані на українському ринку. Є час підготуватися до їх запуску, вивчивши продукт та розробивши стратегію й план його реалізації, оцінити можливості та ризики тощо.
Корисно ознайомитися із сучасними рішеннями та технологіями, які прискорюватимуть енергетичний перехід в європейських країнах. Тут не зайвим є нагадати, що Україна прагне приєднатися до ЄС, а українська енергетична система вже синхронізована з європейською континентальною системою. Тому доведеться дотримуватися відповідних стандартів та підходів у розвитку енергетичної сфери. Зрозуміло, що на все потрібні ресурси часу та інвестицій. Але базові принципи потрібно враховувати вже зараз.
Неможливо вмістити усі враження в текст одного допису. Але додам ще один важливий кейс. У секторі інновацій увагу багатьох відвідувачів привертав макет маленького літачка-планера – aircraft. Розробники прогнозують, що такий вид транспорту може зовсім скоро масово використовуватися та поповнювати приватні ангари багатьох європейців. Я спитала з цікавості, скільки вже таких літаків розробник виробляє на рік. У відповідь отримала, що до кризи – десять, а вже цього року швидше за все випустять всього три таких літаки. Коли розгорнули розмову, чому виникла криза, звісно згадали і про «події» в Україні. Мистецтво підбирати терміни, щоб не наражати себе на небезпеку опинитися в незручній ситуації, не завжди є доречним. І це саме той випадок, коли таким співрозмовникам варто пояснювати, що в Україні не «криза» і не «події», і не «конфлікт». В Україну вторглася непрохана росія з війною. І ті незручності, з якими стикнулися європейці, спричинили в тому числі їх власні «енергослабкості», які ще більше загострилися через війну росії проти України. Зараз ця війна є викликом для усього демократичного світу та створює передумови зміцнити енергетичну безпеку для багатьох країн, які налаштовані діяти швидко та рішуче. І тільки разом переможемо!
Щиро, Юлія Усенко,
голова ГО “Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку”