Наближення найскладнішого опалювального сезону та загострення енергетичної кризи через російську війну може стати поштовхом для українських громад переглянути підходи до опалення будівель: шкіл, дитячих садків, лікарень, інших комунальних установ. Перехід на використання відновлюваних джерел енергії допоможе громадам уникнути газової залежності, створити робочі місця та зменшити обсяги викидів парникових газів у повітря.
Серед доступних альтернативних джерел енергії – біомаса. Її використання може здешевити виробництво теплової енергії та сприятиме розвитку економіки регіону, адже біомасу можна купувати у місцевих виробників.
До прикладу, такі, як біопаливо. Останнє є відновлювальним видом енергії, його постачання не залежить від зовнішньої політики, а ціна прийнятна і доступна для покупця. Проте, перехід на подібний вид палива технологічно складний і потребує розбору питання.
Тому за ініціативи громадської організації “Екоклуб” разом із експерткою коаліції «Енергетичний перехід», головою «Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку» Юлією Усенко було розроблено документ «Газова незалежність громад: детальна інструкція переходу на біомасу в теплопостачанні», який презентували на спеціальному онлайн-вебінарі, 16 серпня.
Переглянути відеозапис вебінару
Така ініціатива була зумовлена високим запитом до організації від органів місцевого самоврядування, комунальних та державних установ про детальну інформацію, як трансформувати наявні котельні або збудувати нові під біопаливо в умовах прийдешньої енергетичної кризи та воєнного стану в Україні.
Для кращого розуміння, варто зазначити, що під біопаливом ми тут розуміємо пелети чи брикети із лушпиння соняшника, деревини, соломи, зернових тощо.
“Інструкція – універсальний документ, який підійде і тим замовникам, які хочуть реконструювати котельню, і для тих, хто хоче збудувати нову котельню на біомасі”, – пояснює Юлія Усенко.
Отож, до основних етапів реалізації проєкту експертка відносить наступні:
1. Вибір палива. Для початку необхідно проаналізувати доступність альтернативних видів палива в регіоні та сусідніх областях. Співставити також ціну і якість.
2. Розрахунки. Перед тим, як формувати завдання для майбутнього проєкту котельні на біопаливі, необхідно оновити розрахунки з визначенням кількості тепла, яке потребується для опалення об’єкту, з врахуванням тривалості опалювального сезону (далі – ОС), режиму роботи об’єкту протягом ОС, наявних особливостей окремих груп споживачів. При цьому потрібно подбати про резервне джерело теплопостачання з використанням іншого виду палива.
3. Вибір основного обладнання. На стадії передпроєктних робіт ініціатор має визначити вид палива з основними характеристиками (вологість (%), зольність (%), теплотворна здатність (МДж/кг)), потужність котла (МВт/год) та інші основні вимоги, які дозволять здійснити порівняння різних пропозицій за проєктом та обрати оптимальне рішення.
4. Формування проєкту технічного завдання на проєктні роботи: назва та місцезнаходження об’єкту, підстава для проєктування (розпорядчий документ), дані про замовника та про джерела фінансування , стадійність проєктування, інженерні вишукування та дані про особливі умови будівництва, основні архітектурно-планувальні вимоги та характеристики об’єкту
5. Формування запитів на комерційні пропозиції з постачання біопалива. Тут експерти радять отримати мінімум три комерційні пропозиції.
6. Реалізація проєкту: проєктні роботи та будівельно-монтажні роботи та введення об’єкта в експлуатацію.
На що звернути увагу під час підготовки проєкту?
– Великий відсоток успіху проєкту переходу на біопаливо залежить від того, наскільки добре замовник збере вихідні дані для технічного завдання. Їх точність та вірний аналіз дозволить уникнути багатьох помилок і відповідно витрат.
– Важливим моментом у процесі підготовки проєкту, на думку, Юлії Усенко є обрання сировини. Це стратегічне питання, адже від цього залежить який котел буде встановлено. А доступність сировини у регіоні впливає на її ціну та наявні об’єми для купівлі. Так, представники Рожнятівської територіальної громади, до прикладу, розповіли, що використовують у громаді дрова та деревну щепу. Представники Саксаганської тергромади також використовують деревну щепу, яку отримують із зарослів дорожнього узбіччя на території громади.
– Оскільки проєкт трансформації чи будівництва нової котельні це недешеве задоволення, учасники презентації поцікавилися, чи є грантові програми підтримки для таких проєктів. Експерт “Екоклубу” Дмитро Сакалюк повідомив, що нині кошти на подібні проекти можна знайти у таких організацій, як: GIZ, NEFKO, Європейський інвестиційний банк. Також окремо Міністерство розвитку громад та територій України збирає ідеї для подальшого фінансування спільно із міжнародними партнерами.
– Юлія Усенко наголосила також на моменті контролю підрядників. На її думку, постійна і ефективна комунікація із виконавцями робіт, періодичний моніторинг ситуації дозволить уникнути неякісного виконання робіт.
Представлена інструкція є узагальненою. Проте у кожному випадку виникатимуть свої технічні нюанси. Тому ГО “Екоклуб” та коаліція “Енергетичний перехід” консультуватимуть громади щодо енергетичної незалежності й готуватимуть інформаційно-роз’яснювальні матеріали для тергромад.
Матеріал підготовлено у рамках проєкту «Закриття циклу: справедливий енергетичний перехід, розроблений містами та регіонами» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст матеріалу є відповідальністю ГО «Екоклуб» і він за жодних обставин не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу. А також співфінансується у рамках проекту «Зміцнення мережі ГО «Ekonet» за підтримки «Хліба для Світу».