Декілька годин у товаристві агробізнесу і спілкування на енергетичні теми. П’ять компаній, цікавий досвід підготовки й реалізації рішень, різні біоенергетичні напрями. І хоч це не формат бізнес-сніданку, але відчуття післясмаку – гострого та водночас солодкого. Аби не кислого насправді.
У короткому підсумку:
1) Вчергове переконалася, що біоенергетичні рішення насамперед для тих, хто володіє сировиною (і землею). Ще цікавіше тим – хто займається переробкою. До відходів вже давно ставляться, як до сировини, яка має відповідну цінність. Кожен рахує гроші. І це правильно.
2) Напрями у біоенергетиці різні. Йти за течією – не дуже вдала ідея. Потрібно все аналізувати та виходити із власних потреб і наявних ресурсів, формулюючи цілі та завдання.
3) З озвучених планів різних компаній: дехто розглядає різні напрями окремо – експорт біоетанолу та/або біометану; інші є прихильниками поєднання рішень – коли до комбінованого виробництва електроенергії й тепла додається новий напрям з реалізації біометану.
4) Багато озвучених думок про майбутній розвиток LNG. Є компанії, які визначили для себе проєктний розвиток саме в цьому напрямку. Адже є розуміння розвитку відповідних тенденцій в ЄС.
5) Біогазова енергетика розвивається не лише комерційним продажем. Електроенергія та тепло потрібні самим агропідприємствам. Почула про успішні приклади біогазових проєктів для забезпечення саме власних потреб в енергії.
6) Присутнє усвідомлення неминучого зростання цін на електроенергію. Для діючих виробників електроенергії з біогазу з часом ринкова ціна може стати приваблішою за «зелений» тариф.
7) Вчергове про відсутність достатніх умов для розвитку внутрішніх ринків. Біометан та біоетанол планують виробляти переважно для експорту. Готові розвивати внутрішній збут, коли справді з’являться достатні для цього умови.
8) Дехто з компаній відверто зізнаються – почали реалізацію проєктів за власний кошт. На жаль, не змогла залишитися на окремий модуль, присвячений фінансуванню проєктів. Було б цікаво послухати представників банківського сектору з цього приводу.
9) Ризики присутні завжди. Особливо в умовах війни. Не дивлячись на це, багато компаній вже зробили свій вибір і розпочали трансформації своїх бізнесів. Один із власників таких компаній поділився думкою, що потрібно ВЖЕ починати підготовку проєктів. У такі проєкти інвестори прийдуть швидше, ніж у так звані «проєкти з нуля».
10) Біогазові заводи з когенерацією енергії – вже зрозумілий вид проєктів, який працює успішно. Вистачає фахівців та компаній, які вміють та знають як і що робити. З біометановим напрямом складніше – чекаємо на пілоти. Водночас і виграти більше може той, хто не чекає, а вже ризикує і втілює власним коштом.
На цьому напевно завершу свій короткий підсумок. Хоча ще дуже багато про що можна ділитися роздумами. Імен та назв не залишаю. Час такий. Бажаю нам усім, щоб вже наступного березня розквітнули успіхи тих проєктів, які зараз плануються і впроваджуються у агросфері. Святкуватимемо Перемогу та успіхи на усіх напрямах! Дай Боже!
Дякую організаторам за запрошення та в цілому за організацію заходу! Мені було цікаво поринути у тему бізнес-трансформації на агроринку!
Щиро, Юлія Усенко,
Голова ГО “Всеукраїнська Агенція Інвестицій та Сталого Розвитку”