Почну ділитися своїми власними думками і враженнями стосовно Берлінського енергетичного діалогу BETD 2023. Два дні роботи безпосередньо на конференції, а також низки зустрічей, шоу кейсів, нетворкінгу, які розтягнулися майже на весь робочий тиждень. У цьому дописі – про загальне, важливе, але не останнє.
Це вже 9 edition діалогу BETD. Традиції незмінні, а ось трансформації стосовно енергетичного порядку денного різняться щороку.
- ВETD 2023 наповнений змістом про наслідки подій минулого року. Енергетичний перехід прискорений ескалацією війни росії проти України. Учасники та учасниці з різних країн навіть у перервах між виступами ділилися новинами про цілі вуглецевої нейтральності та вже досягнутими успіхами в цьому напрямі. В цілому у форумі взяли участь представники з понад 90 країн.
- Відповідні настрої лунали і у доповіді Анналени Бербок, Міністерки закордонних справ Німеччини, яка відкривала своєю промовою BETD 2023. Енергоперехід від викопних палив до зеленої енергії – це не лише про клімат, тепер це також про безпеку. До кліматичної кризи додалася енергокриза внаслідок повномасштабного вторгнення рф в Україну. Залежність від викопних палив – ознака вразливості. У фокусі енергопереходу йдеться про насамперед розширення відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Окрім того, пані Бербок наголосила на тому, що енергоперехід відкриває економічні можливості для публічного та приватного сектору. Хто інвестує сьогодні в «зелені» технології, той виграє завтра, як потенційний учасник нової промисової революції. Було наведено приклад саме про зелений водень, чим я напевно більшість із читачів не здивувала, які знають, як німці плекають тему просування зеленого водню.
- Запам’ятався виступ Кенії, яка планує перейти на 100% ВДЕ до 2030 року. Як прокоментувала пані Бербок, такі амбітні цілі надихають не лише країни Африки, а й цілий світ. Але ми з колегами більше вражені іншим. Слідкуючи за виступом Кенійського президента, відчулося прагнення презентувати свою країну, як таку, що ініціює умови співпраці, а не погоджується на все, що запропонують потенційні інвестори. Така позиція і поведінка справді надихає.
- Окреме питання, яке просто переплетено наскрізно в діалозі BETD 2023 – це критична сировина, так звані Critical Raw Materials (CRM). Варто слідкувати за глобальним інвестиційним інтересом, який поступово переходитиме від ВДЕ до CRM.
Зверніть увагу:
16 березня Європейська Комісія презентувала законопроєкт, спрямований на диверсифікацію та посилення стійкості ланцюгів постачання критично важливої сировини (мінеральної сировини та продукції її переробки в ЄС), убезпечення шляхів поставок, зокрема через посилення зовнішнього партнерства. Документ передбачає 4 стратегічні завдання для ЄС до 2030 року стосовно критичної сировини:
1) щонайменше 10% її видобутку в ЄС; щонайменше 40% її збагачення в ЄС; не менше 15% її річного споживання в ЄС підлягає переробці для повторного використання;
2) не більше 65% річного споживання ЄС у збагаченій стратегічній сировині має припадати на частку одного зовнішнього джерела, за можливим виключенням для сировини, що має походження з країн стратегічного партнерства;
3) постійний моніторинг та аналіз ринків задля нівелювання ризиків переривання постачань критичної сировини;
4) вільний рух критичної сировини та продуктів із її вмістом на ринку ЄС, гарантуючи високий рівень захисту довкілля згідно з принципами сталого розвитку та циркулярної економіки.
Що відомо вже зараз про країни стратегічного партнерства? ЄС та Україна свого часу (липень 2021) підписали Меморандум стратегічного партнерства стосовно критичної сировини. У липні 2022 року Уряд затвердив перелік ділянок надр стратегічних корисних копалин, що надаватимуться в користування на умовах УРП (це можуть бути літій, титан та ін.). Крім України, такі меморандуми підписані ЄС з Канадою, Казахстаном, Намібією. Перелік цих країн має збільшуватися.
Для мене особисто ця тема нова. Але вона 100% вартує уваги і обережності в деталях. Я чекаю фахового аналізу однієї з колег, який ось-ось має бути фіналізований та оприлюднений у вигляді англомовної публікації. Єдине, що додам: для України це можливість інвестиційного залучення, яку можуть подавати до теми зеленого відновлення після війни, але тут вартує уваги також важливе питання – про відповідні умови та наслідки для українців.
Стосовно презентації України на BETD – пізніше планую викласти окремі дописи. Йтиметься не лише про виступи керівництва Міненерго, а й про залученість інших учасників, наших колег, які представили український досвід щодо енергопереходу. Поділюся деякими тезами і свого виступу в межах проведених заходів на платформі BETD на запрошення німецьких колег dena. #BETD2023 To be continued soon…